Одеський український театр запрошує на онлайн-перегляд спектаклю Івана Уривського «Тіні забутих предків». Це — той спектакль, який приніс славу юному режисерові, перевернувши всі уявлення про сучасну постановку класичного тексту. Трансляція розпочнеться 25 березня о 19:00 онлайн.

«Любі наші глядачі, нам сумно і шкода, що цього року ми не зможемо зустрітися і належно відсвяткувати Всесвітній день театру. Але з безмежною вдячністю до друзів і шанувальників нашої творчості запрошуємо напередодні разом онлайн переглянути культову виставу Івана Уривського, якій цієї весни виповнюється 5 років, — «Тіні забутих предків», — закликають в театрі. — Завдяки Студії Сергія Савинського маємо відеозапис вистави у належній якості, який транслюватимемо в прямому ефірі.
Тож долучайтеся! І не запізнюйтеся: після третього дзвінка вистава розпочнеться!

У центрі сценічної оповіді — історія стара як світ: юні закохані Іван та Марічка — українські Ромео і Джульєтта — змушені ховатися зі своїм щирим коханням, адже їхні роди ворогують. Пронизливо трагічний сюжет відомий і зрозумілий усьому світу, перш за все завдяки генію Шекспіра, але дія відбувається в українських Карпатах, що надає історії абсолютно іншого звучання.

Вистава Івана Уривського, звісно ж, не є копією ні літературного твору, ні світового кінохіта. Це абсолютно інше, відмінне від звичного, сприйняття світу, відтворене у кожному звукові, рухові й слові. У цьому музично-пластичному дійстві з безліччю метафоричних сцен, образів-символів йдеться про автентичність і спадковість поколінь, про витоки народу. У свідомості героїв тісно переплелися язичницький (природний) і християнський (нав’язаний) світогляди, що проявляється у діях, які часто є не усвідомленими й суперечать одна одній. Багато у виставі й авторських домислів і трактувань режисера, які доповнюють уже знану з попередніх прочитань реальність.

Глядач повністю занурююється в атмосферу звичаїв і побуту горців завдяки вібраціям чистих голосів і диких танців акторів, безпосередній близькості дій, коли задіяні всі органи чуття. Притаманні повісті містичність і трагізм, які рухають сюжет твору, у виставі Івана Уривського набувають нового звучання й наповнення. Дика й неприборкана молода й така споконвічна енергія, що народжується на сцені, підіймає глядача у вищі світи, де й відбувається катарсис. І слова тут не обов’язкові, адже пробуджується дух предків, який живе в глибинах наших душ. Треба лише відчути цю споконвічну єдність з пращурами, продовженням яких ми є».

Фото: одеський український театр ім. Василька