Механік танку 28-й ОМБр Сергій вижив у пеклі ціною неймовірних зусиль. На півдні його танк Т-64 був першим, який заїхав до селища, за яке точилися бої. Але на жаль танк наїхав на ворожу міну і вибухнув. Сергій знепритомнів спочатку але потім прийшов до тями зрозумівши, що у нього травмовані ноги.

Він потруху витягнув себе з танка та відповз кілька метрів до узбіччя дороги та скотитись з неї. Почулися чергові вибухи, постріли, гуркіт ворожого танку, що наближався все ближче і ближче. Сергій почав рити землю руками, розгрібати під собою мул та старе листя, зариваючись в них все глибше і глибше.

Рашистський танк під’їхав ближче, роздивився наш підірваний Т-64, його понівечену частину, його відкриті люки. «Якщо знайдуть – то живим вже не лишусь», – промайнуло в голові Сергія й він тамуючи подих ще дужче притиснувся до землі. Рашисти поїхали геть, але розпочався черговий бій. Закріпившись в селі, росіяни безперестанку гатили в бік української армії.

Про нього вже думали, що він 200-ий, а Сергій кілометр за кілометром на ліктях, колінах, з перебитими ногами повз до своїх. Поповз, зі страшним болем в перебитих ногах, в гарячці та з нестерпною спрагою без ковтка води, ховаючись від постійних обстрілів та безпілотників, які прочісували територію – він здолав 6 кілометрів. Тільки тоді, видершись на пагорб, його мобільний телефон віднайшов зв’язок і дав шанс вижити. Сергій додзвонився до своїх, пояснив де він і тоді з останніх сил продовжив повзти в бік очікуваної допомоги. Побратими встигли вчасно, вони забрали Сергія, коли в нього вже не було сил навіть промовити слово не те що ворушитись. Його вивезли та передали медикам.

Не минуло й кількох днів, а він вже наче оговтався. Сергій спокійно розповідає, про свій порятунок та не скаржиться на біль в ногах і на інвалідний візок. Єдине, через що засмучується, то це через прогноз лікаря, що ходити зможе не раніше як за пів року. І, звісно, через те, що російська наволоч досі тут. Втім танкіст 28-ої бригади Сергій переконаний, що його побратимам, українській армії вдасться знищити ворога і повернути ВСІ наші землі набагато раніше ніж лікар дозволить йому знов стати на ноги.